Автономний інтернет в Одесі під час блекаутів: повний гід з усіма способами підключення

Часті блекаути в Одесі та області спонукали багатьох мешканців шукати рішення для автономного інтернету. Коли зникає електроенергія, виникає ризик залишитися без зв’язку, що критично для тих, хто працює онлайн або навчається дистанційно. У цій статті ми розглянемо усі способи забезпечити інтернет під час блекаутів – від бюджетних рішень на кілька годин до повністю незалежних систем. Особливу увагу приділимо нюансам GPON-мереж Одеської області та практичним порадам, як залишатися онлайн навіть коли навколо темрява.

Багато хто вперше зіткнувся з тим, що домашній інтернет зникає під час вимкнення світла, навіть якщо ваш роутер і ONU підключені до UPS. Причина в тому, що проблема часто виникає на боці провайдера. Більшість мережевих вузлів провайдера (комутатори, ретранслятори, оптичні термінали) теж залежать від електромережі – при знеструмленні вони просто вимикаються. Таким чином, ваш особистий резерв живлення не допоможе, якщо вимкнувся вузол десь на районі.

Інша причина – перевантаження мобільних веж. Під час блекаутів тисячі людей перемикаються на мобільний зв’язок, що призводить до різкого падіння швидкості та якості 3G/4G. Операторські батареї можуть тримати базові станції кілька годин, але якщо світла нема довго, мобільний інтернет або сповільнюється, або взагалі зникає. Тож роздати Wi-Fi з телефона – рішення тимчасове і ненадійне.

В Одесі ситуація різнилася від будинку до будинку. Наприклад, в одному багатоповерховому будинку інтернет міг працювати без світла, а в сусідньому – ні. Чому так? Справа у технології та провайдері. Там, де підключено GPON інтернет (Gigabit Passive Optical Network), в мережі немає проміжних активних елементів – оптика йде прямо до квартири. Якщо провайдер живить свій головний GPON-вузол від акумуляторів чи генератора, то інтернет може працювати годинами і навіть добами без центрального світла. Достатньо, щоб абонент підживлював свій ONU та маршрутизатор від резервного джерела. Натомість старіші мережі (типу Ethernet FTTB) залежать від комутатора в будинку: зникло світло в під’їзді – погас і інтернет.

Таким чином, ~70% успіху автономності залежить від провайдера. Якщо його вузли не мають резерву, ваш домашній UPS не врятує. Тож перший крок – обрати енергонезалежного провайдера з резервним живленням на вузлах. В Одесі набули популярності оптичні мережі GPON, які зарекомендували себе під час відключень. Увага! GPON-вузли Flycom оснащені акумуляторами та генераторами, тому мережа залишається працювати навіть без центрального електропостачання. А постійні акції в компанії, наприклад з нагоди Black Friday, дозволяють вигідно підключитись до оптичного інтернету!

У грудні 2022 – січні 2023 саме завдяки GPON багато одеситів лишалися онлайн. За повідомленнями ЗМІ, в одному з районів інтернет працював стабільно 39 годин поспіль без світла, а ресурси мережі дозволяють тримати зв’язок до 72 годин автономно.

Висновок: для надійного інтернету під час блекауту потрібні два складники – резервне живлення вдома і автономна інфраструктура провайдера. Якщо ви плануєте змінити тариф або підключити інтернет в новій оселі, обирайте стабільний варіант (оптика + провайдер з резервом) – тоді навіть у пітьмі будете онлайн.

Розгляньмо практичні методи, які допоможуть мешканцям Одеси та області мати інтернет без світла. Від простих міні-батарей для роутера до повністю автономних систем – кожен знайде рішення під свій бюджет і потреби.

Міні-UPS для роутера та ONU

Найпростіший спосіб живити мережеве обладнання під час відключення – це компактний міні-ДБЖ (UPS), розрахований саме на роутер та оптичний термінал. Такий пристрій ще називають «інтернет-повербанк». Він підключається між вашим адаптером живлення і пристроями, забезпечуючи постійну подачу 9В/12В від вбудованої батареї.

Плюси: міні-UPS зазвичай невеликий, простий у використанні і безпечний. Багато моделей мають кілька виходів (наприклад, 12В для ONU та 9В для роутера) та захист від перепадів напруги. За реальними даними, бюджетного міні-ДБЖ вистачає на 4–6 годин роботи маршрутизатора + ONU, а якщо живити лише один ONU – до 10–12 годин. Цього достатньо, щоб пережити більшість планових відключень. Ціна таких пристроїв коливається в межах 1000–1500 грн, залежно від ємності батареї. Але краще переглядати варіанти ближче до 2 тис. заради безпеки (дешеві пристрої можуть бути небезпечними та були випадки в країні, коли такі прилади вибухали).

Мінуси: обмежений час автономності. Міні-UPS з малим акумулятором (напр. 2–3 А·год) триматиме інтернет кілька годин, але не цілу добу. Для тривалих блекаутів знадобиться або підзаряджати його, або мати запасний. Також дешеві моделі можуть не видавати стабільно чисту напругу, що інколи призводить до перезавантаження чутливих роутерів (рідко, але буває).

Коли підходить найкраще: міні-UPS – оптимальне рішення для квартири, підключеної до GPON-мережі. Якщо провайдер забезпечив резерв на своєму вузлі, то кількох годин від міні-ДБЖ вам вистачить, щоби пересидіти відключення. Це економічний і простий старт для резервного інтернету. Наприклад, Flycom пропонує абонентам mini-UPS у комплекті під час підключення, тож не треба окремо перейматися живленням обладнання. Детальніше про комплект резервного інтернету “під ключ” за посиланням.

Powerbank + 12В через конвертер

Другий спосіб – використати звичайний павербанк (USB-батарею) для живлення роутера або ONT. Оскільки більшість повербанків видають 5В, потрібен спеціальний DC-DC конвертер (перетворювач), який підвищить напругу до 9 або 12 вольт. В продажу є готові кабелі-конвертери: одним кінцем у порт USB повербанка, іншим – в роз’єм живлення роутера. Головне – обрати кабель з відповідною напругою (типово 9В для простих роутерів, 12В для більш потужних моделей) і достатним струмом.

Як це працює: Ви підключаєте конвертер до павербанку, виставляєте потрібну напругу (або вона фіксована, якщо кабель під конкретний вольтаж), і отримуєте на виході постійних 12В. Цього досить, щоб живити один роутер або ONU. Є користувачі, які таким чином тримали інтернет всю ніч – наприклад, повербанк на 20 000 мА·год (~72 Вт·год) може забезпечити ~8–10 годин роботи пристрою, що споживає ~5 Вт.

Плюси: якщо у вас уже є ємний павербанк, цей метод майже не потребує витрат – достатньо купити перехідник за кілька сотень гривень. Сучасні USB-батареї мають 2–3 виходи, тож паралельно можна підзаряджати телефон або ліхтарик. Крім того, павербанк легко взяти з собою до пункту незламності чи в авто для підзарядки.

Мінуси: ККД такого рішення нижчий, ніж у міні-UPS, через подвійне перетворення напруги. Павербанк видає 5В, конвертер робить 12В, при цьому втрачається частина енергії. Також важливо не переплутати напругу: якщо роутеру потрібно 9В, а дати 12В – можна пошкодити обладнання. Тому уважно підбирайте параметри конвертера. Стабільність роботи залежить від якості самого павербанка – на морозі ємність може просідати, дешеві моделі можуть «просідати» по напрузі під навантаженням.

Для яких випадків: метод powerbank+конвертер підійде для нетривалих відключень або як резерв до резерву. Наприклад, якщо основний UPS сів, а інтернет ще є – можна «докормити» роутер від павербанка. Це також зручно в приватному секторі, де легко зарядити повербанки від автоприкурювача. Загалом, це бюджетний лайфхак, яким активно користувалися одесити взимку 2022–23.

Інвертор (12В -> 220В)

Більш потужне ^_^ рішення – використовувати автомобільний інвертор, що перетворює 12 В постійного струму від акумулятора на 220 В змінного. По суті, це маленький переносний блок живлення, до якого можна підключити звичайні вилки пристроїв. Інвертори часто застосовують у машинах для живлення ноутбуків, зарядок тощо. Під час блекаутів їх почали використовувати й для інтернету.

Як це реалізувати: Потрібен 12-вольтовий акумулятор (найпростіше – автомобільний). До нього під’єднується інвертор, а вже в інвертор ви включаєте адаптер живлення вашого роутера/ONU (або навіть подовжувач на кілька пристроїв). Таким чином, ваші прилади думають, що «світло є», адже отримують стандартні 220 В. Багато хто в приватних будинках так живив не тільки інтернет, а й настільні комп’ютери, монітори, телевізори.

Плюси: інвертор дає гнучкість – від одного акумулятора можна запитати декілька пристроїв одразу. Це корисно, якщо треба живити і інтернет, і освітлення, і щось на кшталт котла опалення. Також не потрібно підбирати спеціальні кабелі чи адаптери для кожного пристрою – всі підключаються «як в розетку». У продажу є інвертори різної потужності (150 Вт, 300 Вт, 1000 Вт тощо) під різні потреби.

Мінуси: сама схема громіздкіша – потрібен окремий акумулятор значної ємності (і зарядний пристрій до нього), інвертор, проводка. При живленні малих споживачів інвертор має певні втрати (перетворення 12->220->нижче через адаптер), тому ККД нижче, ніж у прямого 12В живлення. Крім того, недорогі інвертори дають «модифіковану синусоїду» – для роутерів це не критично, але деяка електроніка може гудіти чи грітися. Бажано брати інвертор з запасом по потужності і чистою синусоїдою, якщо плануєте живити чутливу техніку.

Акумулятор 12В + стабілізатор

Один з найефективніших методів – це живити інтернет-девайси від окремого акумулятора постійного струму (12 В) через спеціальний стабілізатор напруги. Фактично, ви робите аналог професійного UPS своїми руками, але з більшим ресурсом. Найчастіше використовують свинцево-кислотні AGM або гелеві акумулятори ємністю 7–12 А·год (вони недорогі і доступні, ставляться в охоронні сигналізації, ДБЖ та ін.).

Чому це ефективно: Наприклад, акумулятор 12В 7 А·год має енергоємність ~84 Вт·год. Якщо ваш роутер+ONU споживають сумарно 8–10 Вт, то теоретично такого акумулятора вистачить до 8–10 годин роботи. На практиці – 5–7 годин, враховуючи втрати на перетворення і те, що батарею небажано розряджати «в нуль». Якщо ж взяти батарею 9 А·год (108 Вт·год) – час збільшується. Для порівняння, типові міні-UPS мають вбудовану батарейку ~20–30 Вт·год, що дає 2–3 години роботи. Таким чином, окремий акумулятор забезпечує набагато довшу автономність.

Плюси: Велика гнучкість у виборі ємності. Можна поставити хоч автомобільний акумулятор на 60 А·год і тиждень тримати інтернет (головне – чимось його заряджати). Схема відносно проста: акумулятор + понижуючий DC-конвертер (стабілізатор) + ваші пристрої. Стабілізатор потрібен, щоб видавати стабільні 9В чи 12В, навіть коли напруга акумулятора падає з 13,0 В до ~11,0 В при розряді. Благо, зараз продаються готові плати та модулі стабілізації за доступною ціною. Перевага такої системи – можливість заміни або збільшення батарей. Через рік-два ви легко заміните акумулятор на новий, або паралельно підключите другий для більшої ємності.

Мінуси: Потрібно трохи розбиратися в електриці. Приміром, якщо роутер 9-вольтовий, треба стабілізувати 12В акумулятора до 9В (інакше напряму 12В його спалять). Якщо ж роутер 12-вольтовий – бажано все одно згладжувати напругу, адже заряджений акумулятор дає 13–14 В. Також акумулятор треба правильно заряджати (звичайним ДБЖ чи автомобільним зарядним з режимом 14.4В). Це додаткові клопоти. Ще момент – свинцеві АКБ бояться глибокого розряду і холодів, з часом їх ємність падає (після 300–400 циклів).

Коли доцільно: Якщо ви хочете максимум годин інтернету при мінімумі витрат, окремий 12В акумулятор – ваш вибір. Це особливо популярно серед просунутих користувачів, фрилансерів, яким критично працювати цілий день. Вкладення 2000–3000 грн у батарею, зарядний та конвертер дають спокій на 8–12 годин автономної роботи мережі. За ціною це співставно з хорошим офісним UPS, але останній, як правило, менш ефективний для малих навантажень і має меншу реальну ємність.

Ще один спосіб продовжити час роботи від будь-якого акумулятора – зменшити саме споживання інтернет-обладнання. Якщо ваш сучасний дводіапазонний Wi-Fi роутер «їсть» 10–12 Вт (потужний процесор, кілька антен, USB-порти тощо), варто задуматися над більш економічним варіантом на випадок блекауту. Існують прості моделі маршрутизаторів, які споживають всього 3–5 Вт – переважно це однодіапазонні пристрої стандарту Wi-Fi 4 (802.11n) або компактні дешеві роутери.

Наприклад, легендарний TP-Link TL-WR841N на 2,4 ГГц споживає близько 3,5 Вт, а сучасні дводіапазонні AC-роутери – вже 8–10 Вт. Різниця відчутна: перейшовши на менш енергоємний роутер, ви подвоїте час автономної роботи інтернету від батареї. 

Альтернативний підхід: мати два роутери. Основний (потужний) для повсякденного користування і резервний (простий) для роботи від акумулятора. Під час блекауту можна переключити кабель в економний роутер, який триматиме базовий Wi-Fi та інтернет, не розряджаючи батарею занадто швидко.

Зверніть увагу, що низьке споживання часто йде рука об руку з меншим покриттям Wi-Fi та скромнішими можливостями. Але якщо ваша мета – пережити кілька критичних годин, то швидкість 50 Мбіт/с і діапазону 2,4 ГГц цілком достатньо для роботи й навчання. Такий мінімалістичний підхід також допомагає зекономити на рахунках: не лише енергію, а й кошти, обираючи оптимальний тариф. До речі, перегляньте актуальні ціни на інтернет від провайдера Flycom – можна підібрати план без переплат, який відповідає вашим потребам і стабільно працює на енергонезалежній GPON-мережі.

1. Мобільний 3G/4G інтернет часто використовується як резервний канал зв’язку. У ситуації, коли домашній провайдер недоступний, смартфон може стати точкою доступу Wi-Fi. Досить увімкнути режим Режим модему (Mobile Hotspot) – і підключити ноутбук чи планшет до телефону. Це виручає на короткий час або для невеликого трафіку. Наприклад, відповісти на пошту, відправити файли чи почитати новини можна й через 4G, якщо покриття є.

   Однак під час довгих відключень світла мобільний інтернет в Одесі часто підводить. Причина – як вже згадувалося, перевантаження і знеструмлення базових станцій. Вежі мобільних операторів мають акумулятори, але за великого навантаження можуть «сісти» за 3–4 години. Бували випадки, коли через 5–6 годин блекауту інтернет у телефонах практично зникав або швидкість падала до кількох кілобіт. Тому варто сприймати мобільний інтернет як резервний канал на випадок, якщо основний впав, і то для нескладних задач.

   Як правильно налаштувати смартфон як точку доступу: завчасно переконайтеся, що знаєте, де в меню ця опція. На Android це зазвичай Налаштування > Мережа та інтернет > Точка доступу Wi-Fi, на iPhone – Налаштування > Режим модему. Встановіть пароль для мережі, щоб сусіди випадково не витратили ваш трафік. Також вимкніть автоновлення додатків і фонові завантаження на ноутбуці – мобільні дані дорогі та не такі швидкі. Смартфон під час роздачі інтернету швидко сідає, тому тримайте під рукою повербанк і кабель для підзарядки.

   Чому мобільний інтернет не панацея під час блекаутів: крім технічних проблем із вежами, мобільний канал має обмежену пропускну здатність. Якщо домашній GPON дає 100–300 Мбіт/с, то 4G в навантаженій мережі ледь витягне 1–2 Мбіт/с, а то й менше. Варто заздалегідь підготувати офлайн-розваги: скачати фільми, серіали, книги. Або мати підключення до сервісів цифрового телебачення, щоб дивитися їх при наявності стабільного зв’язку. Наприклад, з нормальним фіксованим інтернетом можна користуватися послугою Flycom TV для перегляду улюблених каналів онлайн. А під час блекауту – перемкнутися на ефірне ТБ чи радіо, не навантажуючи мобільну мережу.

   Висновок: 3G/4G – чудовий запасний варіант на годинку, особливо якщо світло щойно зникло і вежі ще працюють. Але сподіватися лише на нього не варто. Розумно використовувати мобільний інтернет як додатковий канал: наприклад, щоб отримати повідомлення про статус енергомережі або зв’язатися з близькими, поки домашній інтернет не відновився.

Найпрогресивніше рішення для резервного живлення – використання літій-залізо-фосфатних акумуляторів (LiFePO₄). Ця хімія батарей відзначається винятковою довговічністю та надійністю. Якщо звичайний свинцевий акумулятор витримує ~300–500 циклів заряду, то LiFePO₄  2000 і більше. Тобто їх можна щодня розряджати і заряджати протягом кількох років без суттєвої втрати ємності. Саме тому такі батареї масово впроваджуються для енергетичної стабільності інтернет-мереж. 

Для домашнього використання LiFePO₄ теж стають дедалі популярнішими. Можна придбати портативну зарядну станцію (паурбанк великої ємності) на базі LiFePO₄ – це готовий бокс з розетками 220В, USB, DC виходами. Такі станції ємністю 500–1000 Вт·год здатні живити інтернет і базову техніку десятки годин. Є й окремі акумулятори LiFePO₄ 12 В, які можна інтегрувати замість свинцевих у свою схему. Наприклад, батарея 12В 20 А·год (≈256 Вт·год) забезпечить добу роботи роутера+ONU, а 40 А·год (~512 Вт·год) – аж до двох діб безперервного зв’язку. При цьому такі акумулятори можна розряджати на 80–90% ємності без шкоди, на відміну від свинцевих, які бажано не сідати нижче 50%.

Плюси: величезний ресурс і стабільна робота. LiFePO₄-батареї не бояться глибоких розрядів, мають низьке саморозрядження (не “сідають” якщо лежать без діла) і працюють при ширшому діапазоні температур. Вони також безпечніші – не займаються і не вибухають при правильній експлуатації (на відміну від деяких літій-іонних). Для тих, хто планує довгостроково забезпечувати автономність будинку, інвестиція в LiFePO₄ виправдана: один і той самий комплект батарей переживе багато блекаут-сезонів.

Мінуси: висока ціна. На кінець 2025 року 1 А·год ємності LiFePO₄ коштує в середньому в 5–7 разів дорожче за свинець. Тобто акумулятор 50 А·год може коштувати кілька сотень доларів. Портативні станції від відомих брендів (EcoFlow, Bluetti тощо) теж недешеві. Проте, якщо блекаути надовго, це вкладення у спокій та комфорт. Ще варто врахувати, що LiFePO₄ потребують спеціальних зарядних пристроїв (з правильним вольтажем і током заряду), але більшість іде з вбудованими BMS, тож користувачеві це не складніше, ніж заряджати телефон.

Для кого: LiFePO₄-системи вибирають ті, кому потрібна повна автономність і надійність. Наприклад, якщо ви облаштували домашній офіс і не можете дозволити простій роботи то ви ставите LiFePO₄ батарею, і інтернет не зникає взагалі. Або якщо у вас приватний будинок з сонячними панелями: вдень заряджаєте LiFePO₄, вночі живите всю мережу. В умовах Одеси такі рішення набирають популярність і на рівні провайдерів, і серед просунутих користувачів, адже дають змогу пережити навіть екстремальні відключення.

Цікавий лайфхак для максимального продовження автономності це живити оптичний термінал (ONU) незалежно від маршрутизатора. Справа в тому, що ONU споживає дуже мало енергії (в середньому 3–5 Вт), тоді як Wi-Fi роутер «тягне» більше. Якщо обидва пристрої сидять на одному джерелі живлення, то розряджаються одночасно. Але можна зробити інакше: забезпечити ONU власним резервним живленням, яке працюватиме навіть тоді, коли роутер вже вимкнеться.

Як це реалізувати: Найпростіше – використовувати два окремі міні-UPS: один підключити до ONU, інший до роутера. Або ж одна батарейна система з двома виходами, де ви можете вручну відключати один з пристроїв. Сенс у тому, що коли заряд закінчується, ви можете пожертвувати роутером, але зберегти лінк ONU з мережею провайдера. ONU продовжить тримати сигнал, і якщо у вас є стаціонарний комп’ютер або ноутбук, ви можете напряму підключитися до ONU кабелем віта пара і вийти в інтернет. Звісно, це спрацює, якщо доступ до інтернету налаштовано через PPPoE тоді достатньо створити з’єднання з комп’ютера. Якщо ж ONU працює в режимі моста і без роутера ніяк, то метод втрачає сенс.

Виграш у годинах: роздільне живлення може додати 2–3 години зв’язку. Практика показує, що один ONU на хорошому UPS може протриматися 8+ годин. Роутер «сідає» швидше, особливо якщо активно роздає Wi-Fi. Тому ви вимикаєте ненажерливий роутер (або чекаєте, доки він сам вимкнеться, якщо у нього менше батарея), а невибагливий ONU ще якийсь час «тримає лінію». Потім, коли з’являється електрика або ви підзарядили батареї, роутер знову запускається і мережа відновлюється миттєво, бо ONU не втрачав сигнал (не потрібно чекати реєстрації в мережі GPON, яка може займати кілька хвилин).

Як правильно реалізувати: Для ONU зазвичай вистачить зовсім невеликого ДБЖ. Деякі ONU можуть живитися і від USB-порту (5 В), але здебільшого це 12 В пристрої. Ви можете взяти, наприклад, павербанк з 12В виходом або старий UPS від сигналізації – і під’єднати до ONU. Головне – не переплутати полярність і напругу. Роутер же тим часом живити від більш потужного джерела. У критичній ситуації, коли батарея майже сідає, варто відключити Wi-Fi, зайве навантаження і залишити тільки ONU + один комп’ютер. Це дасть змогу протягнути ще трохи довше (іноді цього «трохи» вистачає, щоб дочекатися вмикання світла).

Не можна оминути фактор, від якого залежить більша частина успіху: чи мають самі інтернет-провайдери автономне живлення вузлів. Як ми з’ясували, GPON-технологія дає змогу відносно легко резервувати живлення на стороні мережі, адже немає потреби живити кожен будинок окремо – достатньо забезпечити ключові оптичні вузли. В Одесі провайдери масово модернізували свої мережі після перших же блекаутів. Зокрема, провайдери, що працюють за технологією GPON, встановили батареї великої ємності та генератори. Це дозволило утримувати зв’язок навіть при багатогодинних відімкненнях.

Наостанок варто згадати про Starlink – систему супутникового інтернету від SpaceX, яка забезпечує майже повну незалежність від наземної інфраструктури. В Одесі та області Starlink став порятунком для критичних служб і бізнесів у 2022–2023 роках. Адже навіть якщо немає світла в усьому місті, Starlink-термінал, маючи живлення від генератора чи батарей, продовжить надавати інтернет через супутники. Це фактично інтернет без світла в глобальному сенсі – йому не потрібні ані вежі мобільного зв’язку, ані оптичні кабелі.

Плюси: повна автономність і мобільність. Старлінк працює будь-де, де є відкрите небо – неважливо, місто це чи глухий степ. Швидкість інтернету досить висока (до 100–200 Мбіт/с), чого вистачить і для роботи, і для стрімінгу. Розгорнути систему можна за кілька хвилин: антена, штатив, термінал – і ви онлайн. Для віддалених районів Одещини, де немає якісних провайдерів або де мережі постраждали від обстрілів, Starlink став надійною альтернативою. Також його використовують як резерв на випадок повного блекауту: коли жодна інша мережа не працює, супутниковий інтернет буде єдиним вікном у світ.

Мінуси: вартість і енергоспоживання. Обладнання Starlink коштує кількасот доларів, плюс щомісячна абонплата (~60–100$ залежно від тарифу). Для пересічного користувача в Україні це дуже дорого. Крім того, Starlink «їсть» багато електроенергії – в середньому 50–75 Вт постійно. Це як лампочка накалювання, що горить весь час. Відповідно, його треба живити від потужного джерела. Наприклад, павербанку на 100 Вт·год (27000 mAh) вистачить менше ніж на 2 години роботи. Потрібні місткі батареї: станція ~720 Вт·год дала ~14 годин роботи Starlink, а батарея 1,44 кВт·год – близько 35–40 годин. Такі батареї теж коштують чимало. Ще один нюанс – антена Starlink потребує відкритого простору: на балконі чи даху, з оглядом неба ~100°. В місті з щільною забудовою можуть бути перешкоди сигналу, та й не кожен понесе тарілку на дах багатоповерхівки.

Коли має сенс: Starlink – це преміум-рішення, виправдане лише для вкрай критичних потреб. Якщо ви живете в одеському чи миколаївському регіоні, дешевше буде підключитись до інтернет-провайдера Flycom, а по надійності ви отримаєте впевнену якість, та стабільність за невеликі гроші.

Врахуйте: оптимально мати Starlink як доповнення до основного інтернету, а не як заміна, на то є багато причин.

Різні користувачі мають різні вимоги та бюджети. Нижче ми зібрали типові варіанти комплектації автономних систем інтернет-живлення – від мінімальної до максимальної. Всі ці рішення можна реалізувати в Одесі з доступних компонентів. Орієнтовна вартість указана станом на кінець 2023 року.

1. Бюджетна збірка (≈ 700–1500 грн)

Для: Квартира в місті, підключення GPON зі стабільним вузлом. Підходить для підтримки інтернету протягом 3–5 годин (стандартне відключення).

Складові:

• Міні-UPS 12В, 36 Вт·год – компактний акумулятор для живлення ONU та роутера. Забезпечить інтернет приблизно на 4 години.

• Оптимізація роутера – вимкнути другий діапазон Wi-Fi (5 ГГц), знизити яскравість індикаторів. Це зменшить споживання на 10–20%.

• Роздільне підключення ONU – за можливості живити ONU окремо від роутера (наприклад, через USB-порт телевізора чи інший павербанк). ONU споживає мало, тож може працювати довше, підтримуючи лінк.

Примітка: Така збірка дозволить вам залишатися онлайн для базових потреб – месенджери, пошта, навіть відеодзвінок короткий витримає. Вартість залежить від моделі міні-UPS: є варіанти на 8800 mAh (~900 грн) і на 13200 mAh (близько 1300 грн). За рахунок незначної економії енергії (відключення зайвих функцій роутера) ви витиснете максимум з невеликої батареї.

2. Середня збірка (≈ 3000–5500 грн)

Для: Приватний будинок або велика квартира, де потрібно 8–12 годин автономності. Розраховано на активних користувачів, які працюють онлайн. Також забезпечить живлення декількох пристроїв.

Складові:

• AGM акумулятор 12В 20–40 А·год – свинцево-кислотна батарея ємністю ~20 А·год (або дві по 12 А·год паралельно). Орієнтовно 20 А·год дають ~10 годин роботи інтернету.

• DC-DC стабілізатор 12В->9В/12В – модуль, що видає стабільні 9В для роутера. Підключається до акумулятора, на виході – до кабелю живлення роутера. Другий вихід – 12В для ONU (можна без пониження, просто через запобіжник).

• Зарядний пристрій (автомобільний або від ДБЖ) – щоб поповнювати заряд батареї між відключеннями. Рекомендується автоматичний зарядний на 5–10 А з відсічкою.

• Роутер з низьким споживанням – за потреби замінити старий роутер на економніший (див. пункт 5 вище). Це подовжить час роботи від батареї.

• Резервний мобільний інтернет – 4G-модем або смартфон, щоб у разі повного знеструмлення вузла провайдера мати запасний канал. Він теж може живитися від тієї ж батареї через USB.

• Моніторинг енергоспоживання – простий вольтметр/амперметр або індикатор рівня заряду, щоб контролювати стан акумулятора і вчасно його зарядити.

Додатково: На виходи батарейного блоку можна повісити не лише інтернет, а й інші гаджети. Наприклад, камера відеоспостереження або сигналізація також споживають мало струму – їх варто включити в резервну схему для безпеки оселі. Середня збірка дозволяє тримати онлайн не тільки себе, а й домашні IoT-пристрої: розумні камери, датчики, розетки. Це робить ваш дім більш “відмовостійким” до блекаутів.

Очікувана автономність: 20 А·год батарея – до 10 годин, 40 А·год – до 20 годин роботи роутера+ONU. Плюс, якщо ввімкнути мобільний роутер, його акумулятора (припустимо, смартфон) вистачить на 4–5 годин роздачі, чого достатньо як запасний варіант.

3. Повноцінна автономна система (преміум)

Для: Приватні будинки, домашні офіси, невеликі бізнеси. Мета – інтернет, що не вимикається взагалі. Розраховано на 24+ годин автономної роботи з можливістю поповнення ресурсу (генератором чи сонячними панелями).

Складові:

• LiFePO₄ батарея 12В 40–100 А·год – один або кілька модулів загальною ємністю 0,5–1,5 кВт·год. Це “серце” системи, здатне живити інтернет кілька діб. Можна використовувати готову батарею або збірку елементів 32700/26650 з BMS.

• Інтелектуальний зарядний + контролер – пристрій, що буде заряджати LiFePO₄ правильним струмом і відслідковувати стан (BMS може бути вбудований). Можливе підключення сонячної панелі через MPPT-контролер, щоб заряджати вдень.

• DC-розгалужувач (станція) – блок, який дає різні вихідні лінії: 12В для ONU, 9В для роутера, 5В USB для дрібних пристроїв. Може бути виготовлений на базі автомобільного розгалужувача з понижувачами напруги.

• Інвертор 220В (опціонально) – для живлення інших приладів (комп’ютер, монітор, лампи). На роутерний сегмент краще не пускати перетворення 220В, щоб не втрачати енергію, але запас по потужності ніколи не завадить.

• Резервний канал Starlink – як вищий ступінь автономності, в комплектацію можна включити термінал Starlink. Він буде вимикатися/вмикатися за потреби (наприклад, якщо основний канал (GPON) від провайдера раптом стане недоступним). У нормальних умовах Starlink тримається вимкненим, щоб не витрачати ресурс батарей.

• Поділ споживачів на 2 гілки – критична і другорядна. До першої гілки підключені ONU, основний роутер, ключове обладнання – вони живляться максимально довго. До другої – всі інші (комутатор, точка доступу 5 ГГц, медіаприставка тощо) – ця гілка може вимикатися першою при економії. Розподіл робиться через окремі запобіжники або вимикачі, щоб відключати все несуттєве і продовжувати життя важливого.

Особливості: Повноцінна система потребує інвестицій, проте вона дає майже абсолютну впевненість, що інтернет-зв’язок у вашому домі не перерветься. Варто поєднати таку систему з надійним провайдером. Ідеально – коли основний канал це стабільний GPON-інтернет від провайдера Flycom (з автономними вузлами), а Starlink – як резерв на випадок форс-мажору. Таким чином, ви використовуєте більш дешевий і швидкий оптичний інтернет більшість часу, але маєте “план Б” на випадок навіть тотального блекауту. Зібравши систему один раз, залишається тільки підтримувати заряд акумуляторів і вчасно запускати генератор (або чекати, коли вигляне сонце для сонячних панелей).

Орієнтовна вартість: LiFePO₄ 50 А·год ~ $200, інша електроніка ~$300, разом порядку 20–25 тис. грн. Додайте Starlink ($600 + абонплата) при необхідності. Загальна сума співставна з вартістю бензинового генератора гарної потужності, але на відміну від генератора, ця система безшумна і може працювати в квартирі.

Навіть найдосконаліша система має свій запас енергії. Щоб витратити його з розумом, скористайтеся такими порадами:

• Вимикайте зайві модулі Wi-Fi. Якщо у вас дводіапазонний роутер, під час роботи від батареї відключіть мережу 5 ГГц, лишивши тільки 2,4 ГГц – цього вистачить для базових потреб, а споживання роутера знизиться на ~20–30%.

• Зменшуйте потужність передавача. У налаштуваннях Wi-Fi можна встановити мінімальну потужність сигналу, достатню для покриття вашої квартири. Менша потужність – менше енергоспоживання і довший час роботи від АКБ.

• Відключайте непотрібні порти і пристрої. Якщо жоден пристрій не підключений до LAN-портів роутера – вимкніть їх у налаштуваннях (деякі прошивки дозволяють це). Також від’єднайте принтери, NAS та інші периферійні девайси від роутера на час блекауту. Кожен миготливий індикатор – це плюс кілька сот мВт навантаження.

• Живіть ONU окремо. Як ми детально описали, роздільне живлення ONU і роутера дозволить вам за потреби відключити “важчий” роутер і лишити тільки оптичний термінал. Плануйте свою резервну схему так, щоб мати таку можливість (наприклад, два павербанки замість одного).

• Тримайте батареї і пристрої в теплі. Холод значно знижує ємність акумуляторів. Павербанки, AGM та особливо LiFePO₄ віддають менше енергії на морозі. Роутери теж можуть перезавантажуватися при дуже низьких температурах. Тому під час зими зберігайте резервні батареї в приміщенні, а не на балконі. Можна навіть обгорнути акумулятор старою ковдрою для ізоляції від холоду.

• Використовуйте енергоефективні маршрутизатори. Підсумовуючи пункт 5: оберіть мережеве обладнання, що споживає ≤5 Вт. Не гоніться за зайвими “фічами”, коли мова про резерв – простий пристрій часто надійніший і точно проживе довше від однієї батареї.

Дотримуючись цих порад, ви вичавите максимум зі своєї системи автономного інтернету. Іноді додаткова година роботи мережі може дуже стати в пригоді – наприклад, догрузити робочі файли або дочекатися закінчення важливого дзвінка.