Огляд збірок автономного інтернету: рішення на 6, 12 та 24+ годин

Планові та аварійні відключення електроенергії (блекаути) привчили українців шукати способи залишатися на зв’язку навіть без світла. Багато провайдерів забезпечують резервне живлення своїх вузлів, тож GPON інтернет продовжує працювати в мережі. Але у квартирі чи будинку ваш Wi-Fi роутер і оптичний термінал (ONU) теж потребують електрики. Щоб підключити інтернет і користуватися ним під час блекауту, необхідно заздалегідь подбати про резервне живлення домашнього обладнання. Нижче ми розглянемо кілька практичних збірок резервного живлення, розрахованих приблизно на 6, 12 та 24 години роботи без світла. Це рішення як для новачків без технічного досвіду, так і для просунутих користувачів. Від простих павербанків до комбінованих сонячних систем.

Примітка: орієнтовне споживання роутера + ONU ~6–8 Вт. Реальний час автономності залежатиме від фактичної потужності пристроїв і втрат у обладнанні.

Як це працює: Найпростіший спосіб запитати домашній інтернет – це використати звичайний павербанк, який заряджає телефони. Павербанк видає 5 В через USB, тому для живлення 9–12-вольтового роутера або ONU потрібен спеціальний кабель-конвертер. Це дріт з USB-штекером та перетворювачем напруги, який «піднімає» 5 В до потрібних 9 В чи 12 В. Роутер і ONU можна підключити кожен до окремого павербанка або до одного (якщо він має достатню ємність і декілька виходів).

Приклади ємності: Для 6 годин роботи інтернету сумарною потужністю ~6 Вт знадобиться павербанк приблизно на 15 000–20 000 мА·год. Такий забезпечить близько 35–40 Вт·год енергії. Для 12 годин варто мати вже 30 000–40 000 мА·год (близько 70–150 Вт·год). А щоб протриматися 24 години, знадобиться дуже місткий павербанк від 60 000 мА·год і більше. Зустрічаються користувацькі приклади, де комбінують два павербанки або застосовують спеціальні моделі підвищеної ємності на 50 000–70 000 мА·год – цього вистачає приблизно на добу автономної роботи роутера.

Що потрібно:

• Павербанк (рекомендовано від 10 000 мА·год і більше, залежно від потрібного часу).

• Кабель USB–DC 5,5×2,1 мм з підвищуючим перетворювачем на 9 В або 12 В (підбирається під ваш роутер/ONU).

• За потреби: другий павербанк або резервний акумулятор для підзарядки першого, якщо відключення тривале.

Переваги:

• Доступність і простота: павербанки широко продаються, легкі й портативні.

• Універсальність: після блекауту павербанк можна використовувати для зарядки смартфонів чи інших гаджетів.

• Безпека: низька напруга (5 В) на виході павербанка безпечна в побуті; багато моделей мають захист від перегрузок і короткого замикання.

Недоліки:

• Обмежена ємність: Типові павербанки на 10–20 тис. мА·год забезпечують лише кілька годин роботи роутера. Для тривалішої автономності потрібні громіздкі та дорогі моделі.

• Неавтоматичне перемикання: Більшість павербанків не можуть працювати одночасно як зарядні пристрої і джерело живлення. Тобто, при відключенні світла їх треба вручну під’єднувати до роутера.

• Втрати на перетворенні: Перехід з 5 В USB на 9/12 В спричиняє певні втрати енергії (нагрів кабелю-конвертера), що трохи зменшує загальний час роботи.

• Час заряджання: такі павербанки зазвчай довго заряджаються, та в умовах погодинних графікав відключень абоненти можуть просто не встигати їх заряджати

Висновок: Павербанк чудове базове рішення на 4–8 годин інтернету без світла. Воно підійде тим, хто вже має місткий павербанк або хоче мінімально витратитися і отримати резерв на випадок короткочасних відключень. Для тривалих блекаутів павербанк менш зручний, але як аварійний варіант він виправдовує себе на всі 100%. Завжди можна докупити другий павербанк чи зарядити його від авто, аби подовжити роботу інтернету.

Міні-UPS – це компактне джерело безперебійного живлення, спеціально розроблене для живлення мережевого обладнання (роутерів, модемів, камер тощо). Зовні такий пристрій схожий на великий адаптер: він постійно включений у розетку і одночасно підключений до роутера/ONU. Усередині має акумулятор (зазвичай літій-іонний або літій-фосфатний) та електроніку, що автоматично перемикається на живлення від батареї при зникненні напруги в мережі. Тобто, міні-UPS працює повністю автоматично, як класичний UPS, але подає низьку напругу постійного струму прямо на пристрої.

Переваги над павербанком: Міні-UPS під’єднується один раз і постійно «чергує» у вашій мережі. На відміну від дешевого павербанка, він автоматично переключається на батарею при блекауті і так само непомітно заряджається назад, коли світло з’являється. Більшість моделей видають одразу 9 В і 12 В (в деяких є кілька виходів або перемикач напруги), тому не потрібні жодні перехідники. Також вони часто мають захист від переполюсовки і стабілізацію напруги, що важливо для чутливої техніки. Є міні-UPS зі змінними акумуляторами 18650 або з вбудованими LiFePO4-батареями, які витримують тисячі циклів перезарядження.

Що потрібно:

• Міні-UPS (підбирається за потрібною напругою: 9 В, 12 В або універсальний з кількома виходами).

• Кабель для підключення до роутера/ONU (часто йде в комплекті; стандартний штекер 5,5×2,1 мм або інший, залежно від обладнання).

• Бажано: перед покупкою перевірити ємність батареї в характеристиках. Наприклад, міні-UPS на 8800 мА·год забезпечить приблизно 6–8 годин роботи 6-ватного навантаження, а модель на 13000–15600 мА·год – до 12–15 годин.

Орієнтовна вартість: Ціна міні-UPS залежить від ємності та якості. Базові моделі на 6–8 год роботи можуть коштувати близько 1500 грн, більш ємнісні (до 15 год автономності) – у районі 2000–3000 грн. Це трохи дорожче, ніж павербанк аналогічної ємності, але ви платите за зручність «все в одному».

Переваги:

• Автоматична робота: Вам не потрібно нічого перемикати вручну при зникненні світла – інтернет не обірветься, навіть якщо вас немає вдома.

• Оптимально для мережевого обладнання: Вихідна напруга стабілізована під роутери та ONU, відсутні зайві перетворення (вища ефективність, ніж через 220 В).

• Компактність: Невеликий блок, який можна розмістити біля розетки. Нема громіздких батарей чи проводів, усе акуратно.

• Додаткові функції: Деякі моделі мають кілька портів (можна живити одразу і роутер, і ONU, і навіть камеру відеонагляду), індикатори рівня заряду, захисти від перегріву.

Недоліки:

• Обмежений час роботи: Маленький розмір = відносно невелика батарея. На довгі блекаути (понад 12–15 год) одного міні-UPS може не вистачити.

• Ціна за ємність: У перерахунку на 1 Вт·год така збірка дорожча, ніж саморобні рішення на основі автомобільних чи гелевих акумуляторів. Ви платите за компактність.

• Знос батареї: Якщо всередині звичайний Li-ion акумулятор, через 2–3 роки інтенсивного використання ємність може зменшитися. Добре, якщо модель допускає заміну елемента.

• Обмежена універсальність: Використати міні-UPS для інших цілей складніше – він видає лише фіксовану низьку напругу. Тобто для зарядки ноутбука чи живлення лампи він не підходить (на відміну від павербанка чи станції EcoFlow).

Висновок: Міні-UPS найзручніше рішення для 6–12 годин автономного інтернету, яке не потребує жодного втручання користувача під час роботи. Ідеально для тих, хто хоче підтримувати інтернет 24/7, працює віддалено або просто цінує комфорт. Встановив – і можна забути, що блекаути взагалі є. Недолік: за цю зручність доводиться заплатити трохи більше, ніж за DIY-альтернативи. Але для багатьох користувачів надійність і автоматизація переважують кількасот гривень різниці.

Це рішення складається з двох частин – акумулятора 12 В (найчастіше свинцево-кислотного, як у сигналізаціях чи аварійному освітленні) та мережевого блоку живлення зі зарядним модулем. В народі такі блоки називають «охоронними» або «сигналізаційними», бо їх використовують у системах безпеки. Принцип роботи простий: блок живлення постійно тримає акумулятор зарядженим і водночас напряму живить ваші пристрої від мережі. Як тільки світло зникає – батарея починає віддавати струм на роутер і ONU. Коли електрика поновлюється, блок знову заряджає акумулятор. Все це відбувається автоматично, як у звичайному UPS, тільки без перетворення на 220 В (живлення йде по колу «блок → 12В акумулятор → ваші пристрої»).

Складові системи:

• Акумулятор 12 В потрібної ємності. Підійде герметичний свинцево-кислотний (AGM, Gel) на 7 А·год, 9 А·год, 12 А·год чи більше – залежно від бажаного часу роботи. Можна використати і літій-ферум-фосфатний (LiFePO4) 12 В, якщо потрібен легший та довговічніший (але дорожчий) варіант.

• Блок живлення-зарядний (охоронний БЖ на ~13,8 В виходу). Це невеликий пристрій або плата, що підключається до 220 В і має клеми для батареї та вихід на навантаження. Розрахований на безперервну роботу. Поширені моделі на струм заряду 1–5 А.

• Корпус або монтажна коробка (опціонально). Акумулятор і плата можуть бути змонтовані у спеціальному боксі або просто розміщені акуратно біля розетки. Головне – дотримуватися безпеки (ізоляція контактів, вентиляція для акумулятора).

Орієнтовна вартість: Акумулятор 12 В 7 А·год на момент 2026 року коштує близько 700–1000 грн, блок живлення охоронного типу – 400–800 грн. Разом базовий комплект обійдеться приблизно від 1200 до 1800 грн. Якщо потрібна більша автономність, можна взяти батарею на 12 А·год (~1500 грн) чи навіть 18 А·год (~2500 грн); вартість зросте, але ціна за 1 Вт·год все одно дуже вигідна. Для порівняння, 12 В 12 А·год (144 Вт·год) у такій зв’язці забезпечить до 20+ годин роботи 6-ватного навантаження і коштуватиме в районі 2000 грн — це дешевше, ніж павербанк еквівалентної ємності.

Переваги:

• Довга автономність: Легко досягається 24 і більше годин роботи, варто лише збільшити ємність акумулятора. Обмежень по часу майже немає – можна ставити хоч автомобільну батарею на 60 А·год (правда, надійність блоку живлення теж має відповідати).

• Низька вартість за Вт·год: Свинцеві акумулятори – одні з найдешевших по ціні за ємність. При стаціонарному використанні (без частих глибоких розрядів) вони економічно вигідні.

• Простота компонентів: Тут нема складної електроніки – всі частини досить «зрозумілі», їх легко замінити при потребі. Акумулятор через кілька років можна купити новий і підключити до того ж блоку.

• Універсальність: 12-вольтовий акумулятор можна використати не лише для інтернету. Паралельно від нього живлять сигналізації, освітлення, системи відеореєстрації тощо. Багато сучасних роутерів та ONU теж живляться від 12 В, тому часто можна взагалі обійтися без DC-DC перетворювачів – подавати напругу прямо з батареї.

Недоліки:

• Розмір і вага: Свинцевий акумулятор 7–12 А·год – це кілька кілограмів ваги і чималий «кубик» за розміром. В маленькій квартирі його треба ще розмістити.

• Обслуговування: Хоч AGM-батареї герметичні, їм шкодять глибокі розряди. Бажано періодично перевіряти рівень заряду, не тримати акумулятор місяцями розрядженим. Раз на 2–3 роки може знадобитися заміна, бо ресурс циклів у свинцю обмежений (~200–300 глибоких циклів).

• Безпека: Потрібно правильно зібрати схему, дотримуватися полярності і встановити запобіжник, щоб уникнути короткого замикання на акумуляторі. При грамотному монтажі це не проблема, але новачкам може бути складніше, ніж просто включити павербанк.

• Менша мобільність: Ця збірка стаціонарна. Взяти акумулятор з собою в кафе чи у машину не так просто, як павербанк. Тож вона радше для дому/офісу.

Висновок: Зв’язка «охоронний БЖ + 12 В акумулятор» – бюджетний та надійний варіант для довгих блекаутів. За відносно невеликі гроші можна отримати суттєвий час автономності (12–24+ годин). Це рішення підходить тим, хто не боїться мінімального DIY: доведеться з’єднати кілька дротів і закрутити клеми. В нагороду ви отримуєте гнучкість – можна збільшувати батарею, комбінувати навантаження (живити паралельно і інтернет, і, скажімо, охоронну систему). Якщо ж технічний бік лякає, краще звернути увагу на готові міні-UPS або станції нижче.

Якщо у вас є автомобіль, то резервне живлення буквально «стоїть на подвір’ї». У сучасному авто акумулятор має ємність ~50–100 А·год (при 12 В це еквівалент 600–1200 Вт·год!) – цього вистачить живити роутер і ONU багато годин поспіль. Найпростіше рішення для автовласників: автомобільний інвертор, що підключається до прикурювача або клем акумулятора. Інвертор перетворює 12 В постійного струму на 220 В змінного, до нього можна під’єднати штатні адаптери живлення від роутера та ONU, як у звичайну розетку. Виходить міні-електростанція на основі вашого авто.

Переваги для автовласників:

• Дуже довгий резерв: Навіть середній акумулятор 60 А·год здатен живити 6-ватне навантаження понад добу (теоретично до ~24 годин). Практично краще не висаджувати автомобільний акумулятор «в нуль», але 10–15 годин роботи він дасть легко без підзарядки. А якщо завести двигун на деякий час – батарея знову зарядиться від генератора і можна продовжувати живлення. По суті, у вас безлімітний інтернет, обмежений тільки запасом пального в баку.

• Використання наявних ресурсів: Ви вже маєте акумулятор (в машині), тож не потрібно купувати дорогих батарей для дому. Інвертор – це відносно недорогий прилад (від 800 грн за найпростіший на 150–300 Вт). Деякі автовласники взагалі мали інвертор для подорожей або зарядки ноутбука – тож резерв для інтернету дістається «майже безкоштовно».

• Універсальність: Інвертор дає стандартні 220 В, можна підключити не лише інтернет, а й іншу електроніку: ноутбук, настільну лампу, зарядні пристрої. У період блекаутів це дуже цінно.

• Мобільність (у межах авто): Ви можете організувати собі точку доступу прямо в машині. Це не для всіх актуально, але дехто виїжджав грітися та працювати в авто під час довгих відключень, використовуючи інтернет, живлений від бортової мережі.

Недоліки:

• Незручність у квартирі: Якщо приватний будинок дозволяє поставити акумулятор і інвертор стаціонарно, то в квартирі це проблематично. Тягнути дріт від машини з двору на 9-й поверх – сумнівне задоволення. Альтернатива – тримати окремий автомобільний акумулятор удома, але він важкий, займає місце і потребує окремого зарядного пристрою від 220 В.

• Інефективність перетворення: Інвертор + штатні адаптери = подвійна конверсія (12В->220В->12В), що тягне додаткові втрати ~15–25%. Тобто частина дорогоцінної енергії витрачається в тепло. Краще шукати інвертор із чистою сінусоїдою і високим ККД, але вони дорожчі.

• Знос автомобільної батареї: Автоакумулятор не розрахований на регулярні глибокі розряди. Часте використання машини як джерела енергії може зменшити строк служби батареї, якщо постійно сідати нижче 50% ємності. Рекомендується підзаряджати акумулятор, не доводячи до повного виснаження.

• Безпека та вентиляція: Заряджання і розрядження свинцевої батареї виділяє гази. У закритому приміщенні великий акумулятор – це ризик накопичення водню. Тому якщо заносите автомобільний акумулятор додому, забезпечте провітрювання. Також потрібна обережність з клемами (великі струми, необхідно уникати замикання).

Висновок: Використання автомобіля як джерела живлення порятунок для тих, хто часто в дорозі або має можливість тримати батарею вдома. Це рішення може забезпечити інтернет на 24+ годин і фактично нічого не коштувати, якщо все необхідне вже під рукою. Але міським мешканцям без гаража чи приватного двору такий спосіб може бути більше клопоту, ніж користі. Він скоріше про аварійні ситуації, коли іншого варіанту немає: тоді виручить і машина з інвертором, і павербанк від прикурювача. Втім, для власників авто цей метод точно варто взяти на замітку.

Звичайний офісний UPS (джерело безперебійного живлення 220 В) також можна використати для живлення інтернет-обладнання. Це класичний прилад, який часто захищає комп’ютери від раптових вимкнень світла. Усередині нього – 12-вольтовий акумулятор (як правило, 7 або 9 А·год) і інвертор. При ввімкненні в розетку UPS заряджає свій акумулятор та напряму живить навантаження, а при зникненні електрики переходить на живлення від батареї, подаючи 220 В для ваших пристроїв. Схема аналогічна до міні-UPS, тільки у великих масштабах і універсальна: на виході стандартна розетка, куди можна увімкнути все що завгодно (в межах потужності UPS).

Коли варто використовувати: Застосування класичного UPS для роутера і ONU має сенс, якщо такий UPS у вас вже є або планується для іншої техніки. Наприклад, ви можете одночасно підключити до нього і інтернет, і ноутбук, і, скажімо, телевізор Flycom TV – при незначному споживанні він підтримуватиме всі ці пристрої деякий час. Якщо ж купувати UPS тільки заради живлення 6-ватного роутера, то це, скоріше, невиправдано: типовий бюджетний UPS розрахований на кількахвилинну роботу під серйозним навантаженням (наприклад, комп’ютером 300 Вт), але на малих потужностях він теж має свої обмеження.

Скільки тримає: Цікаво, що при дуже малому споживанні (кілька ват) навіть стандартний UPS з батареєю ~7 А·год може працювати кілька годин. Деякі користувачі повідомляють, що їхній 600-VA UPS тримав домашній інтернет 4–5 годин. Це можливо, оскільки інвертор споживає частину енергії, але навантаження всього 6–10 Вт – мінімальне для нього. Проте слід пам’ятати: далеко не всі UPS взагалі запускаються без належного навантаження (деякі можуть «думати», що нічого не підключено, і відключатися). Також багато які ДБЖ пищать при роботі від батареї – не дуже приємний акомпанемент протягом ночі.

Переваги:

• Повна універсальність: 220 В на виході дає змогу підключити будь-який пристрій. UPS можна використовувати не тільки для інтернету, а й для іншої електроніки.

• Швидке перемикання: Якісний UPS перемикається на батарею за кілька мілісекунд – ви навіть не помітите просідання живлення. Мережеве обладнання не перезавантажиться.

• Захист від стрибків напруги: UPS також фільтрує імпульси, згладжує просадки. Ваш роутер буде захищений від раптових перенапруг при відновленні електрики.

• Доступність: Ринок пропонує багато моделей різної потужності і цін. Можна знайти компактні UPS для мережевого обладнання чи б/в пристрої за доступною ціною.

Недоліки:

• Невеликий час роботи без модифікацій: Більшість недорогих UPS мають батарею 7–9 А·год, чого вистачає на 15–30 хв при навантаженні 100–200 Вт. На 6 Вт це «розтягується» до кількох годин, але 24 години роботи потребуватимуть глибокої модернізації (підключення зовнішнього акумулятора більшої ємності, що не завжди передбачено конструкцією).

• Шум і тепло: UPS при роботі від батареї може гудіти інвертором, вентилятором або подавати звукові сигнали. Сам інвертор гріється – є небезпека перегріву, якщо пристрій довго працює у нештатному для нього режимі (годинами, а не хвилинами).

• Знос батареї: Вбудовані свинцеві акумулятори в UPS не розраховані на часті глибокі розряди. Якщо щодня сідати в нуль, за кілька місяців ємність значно впаде. Через це за умов регулярних блекаутів UPS може швидко втратити свою ефективність, якщо не замінити батарею на нову або на інший тип (дехто переробляє UPS під зовнішні літієві акумулятори).

• Ціна: Новий хороший UPS коштує від 3000 грн і вище (залежно від потужності і бренду). Можна знайти дешевше, але ризиковано довіряти дешевим моделям – якість має значення для надійності.

Висновок: Класичний UPS на 220 В – рішення для тих, хто цінує універсальність або вже має цей прилад. Він без проблем закриє потребу резерву на 2–6 годин для інтернету, а при помірному споживанні може й довше протримати. Але купувати UPS тільки заради роутера є сенс хіба що з прицілом на майбутнє використання: наприклад, після стабілізації енергоситуації ви зможете підключити UPS до комп’ютера чи кабельної системи для захисту від стрибків напруги. Якщо ж потрібна саме довготривала автономність, дешевше і ефективніше поглянути на DC-рішення (павербанки, 12 В акумулятори тощо) або на портативні електростанції.

Портативні електростанції – відносно новий клас пристроїв, що став популярним з появою тривалих відключень. Фактично це великі павербанки з інвертором та розетками. Наприклад, EcoFlow, Bluetti, Jackery та інші бренди пропонують валізки вагою 5–10+ кг, всередині яких високоефективна батарея (літій-іон або LiFePO4), потужний інвертор 220 В, а також різноманітні виходи: 12 В “прикурювач”, USB-порти, AC-розетки, навіть DC-виходи для ноутбуків. Станція заряджається від розетки, автомобіля або сонячних панелей і здатна живити техніку автономно. Для інтернету можна або підключити роутер з ONU через вбудовану розетку 220 В, або (краще) через 12-вольтовий вихід, минаючи подвійне перетворення.

Чому це не завжди вигідно для інтернету: Портативна електростанція зазвичай має велику ємність – від ~250 Вт·год до кількох кВт·год. Навіть молодші моделі (скажімо, на ~300 Вт·год) здатні тримати навантаження 6 Вт дуже довго: близько 40–50 годин. Виникає питання: якщо мета лише живити роутер, навіщо платити за надлишкову ємність? Адже вартість таких пристроїв висока – від 10000 грн і далеко вгору (топові моделі коштують як вживаний автомобіль). Тому купувати EcoFlow тільки заради інтернету має сенс, коли вам потрібна також енергонезалежність для іншої техніки. Наприклад, ви плануєте тримати холодильник, електроплиту, обігрівач тощо. Для самотнього ж роутера портативна станція – наче стріляти з гармати по горобцях.

Особливості інтеграції: Якщо ви все ж вирішили використовувати електростанцію лише для інтернету, це працюватиме «з коробки»: достатньо вставити вилку роутера в розетку станції. Врахуйте тільки, що ККД буде вищим, якщо застосувати DC-вихід (девайси начебто Bluetti дозволяють виставити 12 В на окремому порті і подати прямо на роутер). Деякі станції можна вбудувати в домашню мережу – наприклад, переключати автоматикою живлення на квартиру. Але то складніші рішення, часто не виправдані для малої потужності споживача.

Переваги:

• Максимальна автономність: Навіть середня станція 500 Вт·год дасть понад 2 доби інтернету. А підключивши сонячну панель, можна продовжувати підзаряджати станцію і тримати інтернет стільки, скільки треба.

• Дуже проста експлуатація: Готовий прилад з ручкою – переніс, увімкнув і все працює. Є дисплей, який показує скільки годин залишилось. Заряджається швидко (деякі моделі на 80% заряджаються за годину-дві). Не потребує жодного монтажу чи технічних знань.

• Універсальність і багатоцільове використання: Портативна станція стане у пригоді не тільки для інтернету. Влітку – для кемпінгу, восени – для роботи на дачі, під час будь-яких аварій – для живлення освітлення, інструменту, медичних приладів. Це мультифункціональна інвестиція в енергетичну незалежність.

• Новітні технології: Більшість таких станцій мають продуману електроніку: від Bluetooth-додатків для моніторингу до систем вирівнювання заряду елементів (BMS), літієвих батарей із великим ресурсом (LiFePO4 здатна на 3000+ циклів) та інших корисних дрібниць (ліхтарик, бездротова зарядка на корпусі тощо).

Недоліки:

• Дуже висока ціна: Це, мабуть, головний стримуючий фактор. Ціна за 1 Вт·год ємності в рази вища, ніж у всіх інших згаданих рішеннях. Ви переплачуєте за компактність, потужний інвертор і «навороти».

• Незручність для малої потреби: Якщо використовувати лише 5–10% можливостей станції (тільки для роутера), решта потенціалу простоює. Постійно тримати 5-кілограмовий бокс увімкненим заради одного маленького пристрою – не найбільш раціональне рішення.

• Ресурс батареї: Попри великий ресурс, батарея не вічна. Через кілька років ємність помітно знизиться, і заміна обійдеться дорого, адже це спеціалізований виріб.

• Помітні втрати при малій потужності: Великі станції найефективніші під час роботи на 30–80% своєї номінальної потужності. Якщо ж навантаження мізерне (кілька ват), КПД інвертора може бути невисоким – частина енергії йде на власне споживання пристрою. Втім, навіть з урахуванням цього часу вистачить надовго.

Висновок: Портативна станція – це про запасний варіант «на всі випадки життя». В контексті лише інтернету її доцільно розглядати, якщо ви готові інвестувати в резервне живлення великої місткості і, можливо, використовувати його для інших потреб. В умовах міста, де блекаути трапляються періодично, станція гарантує, що у вас завжди буде не лише інтернет, а й базове електропостачання. Однак, якщо бюджет обмежений або не планується живити нічого крім роутера, краще придивитися до дешевших рішень.

Це найбільш комплексна і автономна збірка, яка дозволяє пережити навіть тривалу відсутність центрального електропостачання. Складові такої системи: сонячна панель, зарядний контролер, акумулятор та інвертор (опціонально). 

Принцип роботи: сонячна панель (100–200 Вт або більше) генерує постійний струм від сонця, контролер заряджає від цієї панелі акумулятор (найчастіше 12 В або 24 В системна напруга), а від акумулятора живиться ваша техніка. Для живлення роутера можна або використовувати інвертор 220 В (і підключити звичайні блоки живлення), або подавати струм безпосередньо 12 В на пристрої, минаючи перетворення.

Варіант для 24+ годин автономності: Правильно спроєктована сонячна система здатна підтримувати роботу інтернету скільки завгодно довго, навіть якщо у будинку тижнями немає світла. Наприклад, комплект: панель 200 Вт + акумулятор 100 А·год (≈1200 Вт·год) + контролер + інвертор. В ясний день така панель виробляє 800–1000 Вт·год енергії – цього достатньо, щоб за день повністю зарядити батарею після нічного споживання ~144 Вт·год (роутер 6 Вт за 24 год). Навіть у хмарну погоду якась підзарядка відбуватиметься. Таким чином, маючи сонячну підтримку, ви не залежите від розеток взагалі. Це ідеальне рішення для приватних будинків і навіть для квартир, де є балкон чи вікна на сонячну сторону. До речі, багато мешканців міст вже випробували портативні сонячні панелі, виставляючи їх на балконах під час денних відключень.

Що потрібно:

• Сонячна панель 100–200 Вт. Менші панелі дають надто мало енергії, більші – дорожчі і громіздкіші. Оптимум для квартири – панель на 100–150 Вт: її ще можна розмістити на балконі чи навіть тимчасово виставити у двір.

• Зарядний контролер (соларний контролер) – пристрій, що координує заряд акумулятора від панелі. Бувають технології PWM (дешевші, простіші) та MPPT (дорожчі, ефективніші при низькій освітленості). Контролер має бути розрахований на ваш струм і напругу панелі, а також тип акумулятора.

• Акумулятор – зазвичай 12 В (свинцевий або літієвий). Ємність залежить від того, на скільки днів резерву розраховувати систему. Для інтернету часто вистачає 50 А·год (600 Вт·год) щоб покривати ніч, якщо щодня є сонце для підзарядки. Але якщо можливі кілька днів без сонця, краще акумулятор 100 А·год або використання двох панелей.

• Інвертор 220 В – необхідний, якщо ви хочете живити не тільки роутер, а й іншу техніку, або якщо ваші мережеві пристрої не можуть бути підключені напряму до акумулятора. Для роутера на 12 В інвертор можна опустити, подаючи від акумулятора через запобіжник одразу на пристрій (але уважно: при заряді акумулятора напруга може підніматися до 14,4 В – переконайтеся, що роутер таке витримає, або використайте DC-DC стабілізатор).

Орієнтовна вартість у 2026 році: Сонячна автономка – задоволення не з дешевих, але й не космічно дороге. Панель 100 Вт коштує близько 3000–4000 грн, MPPT-контролер – ~1500–2500 грн, свинцевий акумулятор 12 В 50 А·год – ~4000 грн (або LiFePO4 50 А·год – ~10000 грн), інвертор малої потужності – 1000–1500 грн. Разом базовий комплект може вкластися у 10–12 тис. грн (на свинцевій батареї) або 15–18 тис. грн (на літієвій). Це значні кошти, але ви отримуєте повністю незалежну систему живлення.

Переваги:

• Енергонезалежність: Сонячна установка дозволяє пережити будь-який блекаут, не покидаючи домівки. Не треба шукати де зарядити павербанки – енергія приходить з неба щодня.

• Масштабованість: Можна поступово вдосконалювати систему: додати другу панель, збільшити ємність акумулятора, під’єднати інвертор більшої потужності для живлення інших пристроїв (наприклад, холодильника на кілька годин на день).

• Економія електроенергії: Після завершення ери відключень, сонячна система не стоятиме без діла. Її можна використовувати для часткового живлення будинку вдень, зменшуючи рахунки за електрику. Або тримати як резерв на випадок нових збоїв.

• Екологічність: Це зелене рішення, що зменшує навантаження на електромережу. Приємно усвідомлювати, що ваш інтернет під час блекауту працює завдяки сонячним променям, а не викопному паливу.

Недоліки:

• Вартість і складність: Первинні інвестиції досить високі. Монтаж теж складніший: потрібно розмістити панель (іноді вигадати кріплення), прокласти кабелі, розрахувати захисти. Новачку доведеться розібратися з багатьма незнайомими поняттями (вольти, ампери, цикли заряду тощо) або залучити спеціаліста.

• Залежність від погоди: У похмурі короткі зимові дні від 100-ватної панелі можна отримати значно менше енергії, ніж улітку. Треба мати запас по ємності акумулятора на випадок 2–3 днів негоди. В найгіршому випадку, доведеться все ж підзарядити систему від генератора чи мережі.

• Простір: Панель займає місце (розміром близько 1×0,7 м для 100 Вт). Не на кожному балконі або даху ОСББ дозволять її встановити. Акумулятори і контролери також потребують куточка в квартирі. Для мешканців орендованого житла або багатоповерхівок це може бути суттєвою перепоною.

• Підтримка і обслуговування: Система потребує нагляду: час від часу перевіряти контакти, чистити панель від пилу/снігу, стежити за рівнем заряду. Це не plug-and-play рішення, як павербанк. Хоча після налаштування багато процесів автоматизовані, повністю забути про неї не вийде.

Висновок: Комбінована сонячна збірка – це майже ідеальний варіант для 24+ годин автономності, особливо якщо ви налаштовані на довгострокову перспективу. За значних початкових зусиль ви отримуєте систему, що забезпечить інтернет (і не тільки) навіть за тотального блекауту. Така інвестиція виправдана для ентузіастів зеленої енергетики, власників будинків, а також для тих, хто хоче мати plan B на будь-який розвиток подій. В умовах квартири сонячну систему теж реально реалізувати, але варто зважити всі логістичні моменти. Якщо ж ви не впевнені, що готові до такого кроку, – можливо, краще почати з простіших рішень, описаних вище, і поступово рухатися вперед.

Для наочності порівняємо орієнтовну вартість різних рішень та ціну за 1 Вт·год запасеної енергії. Це допоможе зрозуміти, де ми переплачуємо за комфорт, а де отримуємо максимум за мінімальні гроші:

* Якщо акумулятор вже є в автомобілі, вартість лише інвертора (~1000 грн), що робить цей варіант надзвичайно вигідним.
** У випадку сонячної системи вартість за Вт·год наведена з урахуванням тільки ємності акумулятора. Насправді сонячна панель додає ще ≈3000–4000 грн, але вона й забезпечує регулярне відновлення енергії, тому пряме порівняння не зовсім коректне.

Примітка: Ціни та ємності усереднені для прикладу. Конкретні цифри можуть відрізнятися залежно від брендів і конфігурацій. Однак, тенденція очевидна: найдешевше запасати енергію у великих свинцевих акумуляторах (або в авто-батареї), а найдорожче – у компактних літієвих пристроях типу міні-UPS чи портативних станцій. Павербанки і звичайні UPS – десь посередині, забезпечуючи баланс ціни та зручності.

На завершення, варто подумати про майбутнє. Рано чи пізно відключення електроенергії припиняться, і постане питання: що робити з усіма цими батареями та пристроями? На щастя, жодне з описаних рішень не пропаде даремно:

• Павербанк продовжить слугувати для ваших подорожей, заряджатиме телефони, екшн-камери, колонки тощо.

• Міні-UPS можна залишити підключеним до роутера на постійній основі – він захистить від коротких збоїв живлення чи грози, або використати для інших гаджетів (смарт-хабів, камер спостереження).

• Свинцевий акумулятор + зарядний Зарядний пристрій так чи інакше потрібен для власників автівок. Якщо ви часто їздите на короткі дистанції ваш акб просто не встигає повністю зарядитись. Тому взимку часто акумулятори просто розряджаються так, що автівку вже складно завести. Але зарядний пристрій виправить це. Саму ж акб можна залишити як резервну для автівки, та встановити потім на заміну старої.

• Автомобільний інвертор з кабелем для прикурювача і надалі стане в нагоді в машині – для туристичних виїздів, кемпінгу, зарядки ноутбуків у дорозі.

• Звичайний UPS завжди корисний для комп’ютера чи телевізора – навіть без блекаутів у мережі бувають стрибки напруги, а цей пристрій їх згладить і захистить вашу техніку.

• Портативну станцію можна використовувати на природі, брати на пікніки, або тримати як резерв на випадок надзвичайних ситуацій (вона зручніша й екологічніша, ніж бензиновий генератор). Особливо якщо додати до неї портативну розкладну сонячну панель.

• Сонячна панель і контролер можуть стати початком вашої домашньої електростанції – ніхто не заважає розширити цю систему і генерувати частину електрики самостійно, знижуючи майбутні витрати, особливо враховуючи щорічне здорощання електроенергії.

Сподіваємося, що цей огляд допоміг розставити все по поличках. Кожен користувач може обрати збірку резервного живлення під свій бюджет, технічні навички та тривалість відключень, з якими доводиться миритися. Головне – підготуватися завчасно, щоб інтернет залишався з вами завжди, адже для багатьох із нас це і зв’язок із близькими, і робота, і розваги. Якщо вам потрібна збірка автономного інтернету “під ключ”. звертайтесь до нас!